taj-mahal11 full_56_1920 kultura-indii

Індія

 Індія — країна в Південній Азії.

Кліматичні умови Індії дуже різноманітні — від вкрай холодних районів Гімалаїв до вологих тропічних районів півдня. В залежності від місцевості виділяють від трьох до шести періодів. Якщо говорити узагальнено, листопад-лютий — досить сухий і прохолодний період. У березні-червні жарко і сухо. Липень-жовтень — сезон мусонів, у цей час встановлюється волога і спекотна погода.

Високий туристичний сезон у континентальній та південній Індії триває з жовтня до кінця березня. Небо в цей період майже безхмарне, а температура повітря — +25-30 °C. В Делі і північніше прохолодно в грудні-січні, тоді температура коливається між +10 °C +20 °С. В квітні, коли на півдні і в центрі країни стає занадто спекотно, сприятлива погода встановлюється в гімалайських штатах Джамму і Кашмір, Хімачал-Прадеш. Але в липні-серпні в Гімалаях — сезон дощів.

Що відвідати в Індії?

Головні туристичні центри —Делі, Мумбаї (колишній Бомбей), Ченнай (колишній Мадрас) і Колката (колишня Калькутта). Індійська столиця входить в подорож по Золотому трикутнику (Делі — Агра — Джайпур), до якого часто додають Рантхамбор Національний парк, місто Каджурахо, відомий своїми унікальними храмами любові, Удайпур і т. д.

Печерні храми в селі Еллора, вирізані в базальтових пагорбах; комплекс підземних буддистських храмів Аджанти; буддійські центри (Бодгхая, Шравасті, Вайшалі, Кушинагар, Санчі); Рішікеш — світова столиця йоги і священне місто; Андаманські і Нікобарські острови.

Пам’ятки Індії.

Тадж-Махал. Цей величезний мавзолей розташований у Агрі й побудований із білого мармуру за наказом імператора моголів Шаха Джахана на згадку про його кохану дружину. Будівництво грандіозного мавзолею, що перевершував красою й розмірами всі інші, тривало понад двадцять років. У роботі брали участь понад двадцять тисяч людей. Висота Тадж-Махала разом із куполом досягає 74 метрів. По кутках мавзолею здіймаються чотири витончених мінарети висотою по 42 метри. Стіни Тадж-Махала викладені білим полірованим мармуром, що сяє як сніг під променями полуденного сонця.

Прекрасний своїми досконалими формами, Тадж-Махал вражає й деталями – витонченою різьбою, ажурними решітками й дорогоцінними кольоровими камінчиками, що виблискують у білосніжних стінах. Склепінчасті переходи прикрашені арабською в’яззю, що увічнила на камені деякі із сур Корану.

Печери Аджанти. Печери Аджанти були створені у II столітті до н.е зі скелі у формі підкови уздовж ріки Вагора. Вони використовувалися буддистськими ченцями як молитовні зали й монастирі протягом приблизно дев’яти століть, після чого несподівано були покинуті. Відкриті знову 1819 року. Печери пронумеровані зі сходу на захід, від 1 до 29. Сьогодні всі печери з’єднані між собою терасою, але у стародавні часи до кожної з печер вів окремий хід від набережноїТут зберігається безліч шедеврів буддистського мистецтва. Будда тут зображений тільки в символічній формі, у вигляді трону або слідів. В інших печерах розташовуються барвисті фрески і статуї, що зображують життя (й колишні життя) Будди.

Форт Джайсалмер. Одна з найкрасивіших фортець в Індії. Однак потік туристів у це місце не такий великий, через його віддаленість. Чудовий форт Джайсалмер побудований на 80-метровому пагорбі. За багато століть тут мало що змінилося, і навряд чи десь іще знайдеться місце, де настільки ж багато будівель розміщуються в такому маленькому просторі. У форту безліч витих вуличок, і тут є: величезні брами, палац магараджі, внутрішній двір і гарно оздоблені храми Джайн. Найкрасивішими з хавелі є хавелі, побудовані купцями Джайсалмера: Петвон кі Хавелі, Салім Сінгх кі Хавелі і Натхмал кі Хавелі. У Джайсалмері організовуються походи на верблюдах, і це чудова можливість більше дізнатися про пустелю. Більшість походів триває від трьох до чотирьох днів. Найкращий час для візиту сюди – з жовтня по лютий.

Золотий храм Хармандір-Сахіб. Храм по праву вважається одним із найбільш шанованих і найстаріших в Індії. Це священна Мекка сикхів. Будівництво храму розпочалося в XVI столітті самим Гуру, а в XIX столітті верхні поверхи храму були покриті золотом.

Золотий храм стоїть у центрі штучного озера, й дорога до нього лежить вузьким мармуровим мостом – колись вважалося, що пройти до святилища можуть тільки праведники, і шлях через озеро прирівнювався до очищення душі.

Колодязь Чанд Баорі – шедевр архітектури. Храмовий комплекс розкиданий по досить великій площі і складається з декількох десятків будівель, але центральне місце в ньому займає Золотий храм. Це невелика двоповерхова будівля з альтанкою на даху, яку вдень займають читці, які виголошують уривки зі священної книги. Довершує центральний комплекс група будівель, розташованих по периметру водойми так, що вони нагадують стіни форту. Цей своєрідний форт має чотири входи.

Храм Вірупакші. Храм Вірупакші розташований у невеликому поселенні Хампі на півдні Індії, у штаті Карнатака. Найбільш ранні згадки про храм датовані VII століттям, проте достеменно відомо, що культові споруди тут існували задовго до появи імперії. Але саме з формуванням Віджаянагара храм Вірупакші здобув свою велич і перетворився на великий комплекс.

Усипальня Ітемад-уд-Даули. Усипальня, а інакше мавзолей Ітемад-уд-Даули, стоїть у центрі чудового перського парку Агри. Вона відома як “скринька з коштовностями”, і вважається своєрідною “репетицією” перед побудовою знаменитого Тадж-Махала, тому іноді її називають “Малий Тадж” або “Бейбі Тадж”.Усипальня являє собою комплекс, що складається з самої усипальні та декількох “супровідних” будівель. Будівництво гробниці велося з 1622 по 1628 рік, за наказом Нур Джахан. Будівля має чотирикутну форму, і стоїть на невеликому “п’єдесталі”, висотою трохи більше метра, площею близько 50 кв. м. На кожному кутку будівлі є шестигранні мінарети висотою понад 13 метрів. Стіни з білого мармуру прикрашені інкрустацією з напівкоштовних каменів: онікса, лазуриту, яшми, сердоліку, топазу, якими викладені справжні картини – дерева, вази з квітами та фруктами.

Палац озера Пікола. Цей палац було побудовано посеред озера у XVIII столітті як королівська літня резиденція. Сьогодні це розкішний 5-зірковий готель. Туристів доставляють сюди човном від причалу на східному березі озера Пікола. Палац став особливо відомим з 1983 року, коли тут проходили зйомки одного з фільмів про Джеймса Бонда.

Храм Лакшмі-Нараяни. Храм Лакшмі-Нараяни розташований у Делі та присвячений Крішні (Нараяні) і його дружині Лакшмі. Сама будівля храму побудована з біло-рожевого мармуру і складається з декількох концентричних квадратів. Головний вівтар розташований у внутрішньому квадраті, а решта – вздовж стін, і присвячені багатьом іншим божествам. До храму примикає красивий і доглянутий парк, де розташовані фонтани, штучні печери для медитацій, обителі для йогів, а також готель для паломників, бібліотека з читальним залом та інші будівлі. Храм було побудовано в першій половині ХХ століття на гроші багатих філантропів Індії.

Мінарет Кутб-Мінар. Кутб-Мінар є найвищим у світі мінаретом, створеним із цегли. Мінарет розташовано в індійській столиці Делі. Його висота становить трохи більше 72 метрів, а на самий верх піднімається 379 сходинок. Це комплекс пам’яток різних епох. Якщо дивитися на вежу знизу вгору, то можна побачити, яким чином відбувалася зміна стилю індо-ісламської архітектури того часу. Для створення мінарету використовувався червоний пісковик, а над третім ярусом – білий мармур. До початку XIX століття на самій вершині вежі розміщувався купол, але він був зруйнований у результаті землетрусу. Діаметр основи становить близько 14 метрів, але з кожним ярусом вежа звужується, й діаметр п’ятого поверху менше 3 метрів. Усі стіни пописані арабською в’яззю, зустрічаються навіть вирази з Корану. Головний вхід розташований із північного боку, а входи на верхніх поверхах звернені на схід.

Червоний форт. Червоний форт – споруда, що нагадує собою фортецю. Він був побудований у місті Агра в часи правління Великих Монголів і служив їхньою резиденцією. Форт побудований із червоної цегли, звідси й отримав свою назву. Червоний форт, який розташований неподалік від Тадж-Махала і від річки Ямуна, має унікальну форму. Він являє собою півмісяць. Крім того, ця будівля ще й обнесена додатковою стіною, що служила захистом від войовничо налаштованих сусідів. Висота захисної стіни приблизно 21 метр. Периметр споруди становить 2,4 км. Додаткова стіна чудово вписується в загальний екстер’єр будівлі й виконана з того ж матеріалу – червоного каменю. Червоний форт нині є не лише пам’яткою Агри, але й культурною пам’яткою індійського народу. На початку 1983 року він був занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні на території Червоного форту ніхто не живе.

Основні курорти: Керала, Андаманські та Нікобарські острови, Лакшадвіп, Північний і Південний Гоа.